Рівні контролю

  • Самоконтроль – призначений для самооцінки здобувачами вищої освіти якості засвоєння навчального матеріалу з конкретної дисципліни (розділу, теми). З цією метою викладачами пропонуються питання для самоконтролю для кожної теми (розділу);
  • Кафедральний – проводиться з метою оцінки рівня підготовки здобувачів вищої освіти з дисципліни на різних етапах її вивчення науково-педагогічними працівниками даної дисципліни і здійснюється у вигляді вхідного, поточного, семестрового, підсумкового та екзаменаційного контролю;
  • Факультетський – зовнішній контроль призначений для перевірки якості освітнього процесу на кафедрах, порівняння ефективності навчання здобувачів вищої освіти. Не впливає на оцінку навчання здобувача вищої освіти і проводиться вибірково (в окремих навчальних групах), тільки письмово. Результати факультетського контролю аналізуються деканом факультету, доводяться до відома проректора з НПР, завідувачів кафедр, обговорюються на засіданнях кафедр та вченій раді факультету.

Форми та особливості проведення контрольних заходів у межах навчальних дисциплін регламентуються Положенням про організацію освітнього процесу у Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара та Положенням про організацію і проведення поточного і семестрового контролю знань здобувачів вищої освіти ДНУ.

Контрольні заходи охоплюють початковий, поточний та семестровий контроль.

Форми наскрізного оцінювання в результатів навчання здобувачів вищої освіти з навчальної дисципліни та критерії їх оцінювання визначає робоча програма навчальної дисципліни, яка розглядається на засіданні кафедри та науково-методичної ради факультету.

Форми поточного контролю – усний (виступи на практичних заняттях, усне опитування, діалог, колегіальне, самоконтроль), письмовий (ситуаційні завдання, тестовий), перевірка уміння публічно подавати певний матеріал (презентації, виступи, обговорення, рецензії). Індивідуальні завдання (аналітичні огляди, презентації, схеми, розрахункові та контрольні роботи) здобувач вищої освіти виконує самостійно під керівництвом науково-педагогічного працівника (яке здійснюється під час консультацій).

Зокрема, усне опитування дозволяє перевірити знання здобувачів вищої освіти теорії та методології системи біологічних наук, передових концепцій науково-дослідної та професійної діяльності в межах сфери певної дисципліни та на межі предметних областей біології, основних етапів та особливостей розвитку сучасної біології як в межах своєї спеціалізації, так і загалом (когнітивна сфера). Виступи на практичних заняттях дозволяють виявити опанування комунікативними навичками в діалоговому режимі (афективна сфера), з‘ясувати здатність здобувачів використовувати інформаційно-інноваційні методи в сфері біології (когнітивна сфера), а також здатність саморозвиватися та самовдосконалюватися (психомоторна сфера). Засоби письмового контролю, дозволяють виявити у здобувачів знання змісту навчальної дисципліни та здатності її критично осмислити, застосовувати ці знання для вирішення ситуативних завдань. Крім того, письмовий контроль та контроль за виконанням індивідуальних завдань дозволяє оцінити дотримання здобувачами вищої освіти норм академічної доброчесності. Форми контролю без оцінювання розкривають творчий потенціал та креативність докторів філософії, а також допомагають оцінити рівень засвоєння матеріалу, виробити декілька рішень для розв’язання проблеми і усвідомити вивчає мий матеріал. Захист викладацької практики дозволяє перевірити опанування здобувачами теоретичних та практичних знань і усвідомлення ними особливості педагогічної діяльності при виконанні основних функцій викладача вищого навчального закладу.

Форми підсумкового контролю – екзамен, диференційований залік, захист практики, проміжна атестація, захист дисертаційної роботи.

Прозорість і зрозумілість критеріїв оцінювання освітньої і дослідницької роботи здобувачів вищої освіти – найважливіша вимога до освітньо-наукових програм третього рівня вищої освіти.

Відповідно до Порядку підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара, аспіранти проводять власні дослідження згідно із затвердженим Вченою радою університету індивідуальним навчальним планом роботи аспіранта (посилання на індивідуальний план). В цьому документі визначено тему дисертації, зміст, терміни виконання та обсяг наукової роботи, а також підсумки попереднього захисту дисертації.

Варто наголосити, що індивідуальний навчальний план є обов’язковим до виконання здобувачем вищої освіти і використовується для оцінювання успішності запланованої навчально-наукової роботи.

Задля забезпечення належного контролю за виконанням індивідуального плану роботи, аспіранти систематично (двічі на рік) звітують про хід його виконання на засіданні відповідної профільної кафедри.

Положенням визначено терміни проведення атестації аспірантів в університеті: у травні-червні – проміжна атестація, у кінці вересня – звіт за навчальний рік. Розпорядженням по університету дати проведення атестації аспірантів профільними кафедрами та вченими радами факультетів уточнюються щорічно. Аспірант самостійно заповнює бланк індивідуального навчального плану, де зазначає всю виконану за відповідний звітний період роботу (навчальну і наукову), оцінюється і атестується науковим керівником. Кафедра та вчена рада факультету своїм рішенням затверджують атестацію і формулюють рекомендації для подальшої роботи кожному аспіранту. За результатами річного звіту кафедра та вчена рада факультету ухвалюють рішення щодо стану виконання аспірантом індивідуального плану. У разі повного, або, як виняток, часткового, у зв’язку з поважними причинами, які відмічені у протоколі вченої ради, виконання аспірантом вимог індивідуального навчального плану вчена рада факультету надає йому рекомендації про переведення на наступний рік навчання.

Заповнені належним чином та підписані індивідуальні навчальні плани роботи аспіранта у кінці навчального року подаються до аспірантури та докторантури і зберігаються в особових справах аспірантів. Річні звіти аспірантів зберігаються на відповідних профільних кафедрах.